Історична довідка. Гербарій Катеринославського (нині Дніпровського національного) університету започатковано одночасно із заснуванням університету у 1918 році. Почин гербарним колекціям покладено у Катеринославському реальному училищі та, пізніше, на Катеринославських вищих жіночих курсах, на базі яких і було засновано університет.
З моменту створення гербарію його головним колектором був І. Акінфієв – колишній викладач Катеринославського реального училища, а з 1918 року – доцент кафедри ботаніки на медичному факультеті Катеринославського університету, видатний учений-флорист, ботаніко-географ, один з початківців серед дослідників флори південно-східної України. Першим в Україні вчений запровадив систематичні фенологічні дослідження, опублікував дві вагомі праці «Очерк флоры г. Екатеринослава» і «Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования». Протягом 1880-1890 років він зібрав гербарій катеринославської флори з 1210 видів рослин, за який на Всеросійській художньо-промисловій виставці у м. Нижньому Новгороді (1896 р.) автору було присуджено одну з найвищих нагород – орден Святої Анни II ступеня. Ця ж колекція з додатком наукових праць ученого у 1900 році на Всесвітній виставці в Парижі отримала Велику срібну медаль.
І. Акінфієв вивчав флору Катеринославської губернії протягом усього життя, тому переважна частина зборів походить саме з неї. Якщо гербарні зразки, зібрані вченим в 80-ті роки XIX століття, презентують головним чином флору Катеринослава і його околиць, то починаючи з 1892-1893 рр. він здійснював регулярні ботанічні дослідження і збирав рослини для колекції по усім повітам Катеринославської губернії, часто зі своїми учнями, серед яких найбільш обдарованими і зацікавленими природознавством були Ф. Алексєєнко та О. Гроссгейм. Так, значна кількість гербарних аркушів представлена рослинами з території Олександрівського повіту (територія сучасної Запорізької області). Наявні також зразки рослин з Одеси, Ялти, Севастополю, Кисловодська та ін. Збори О. Гроссгейма увійшли окремою колекцією до гербарію Катеринославського університету. Хоча академік О. Гроссгейм наразі відомий як фахівець флори і рослинності Кавказу і більшість свого життя працював в Азербайджані, проте перші флористичні інтереси у нього сформувалися в роки навчання в Катеринославському реальному училищі під впливом його вчителя І. Акінфієва.
Поповнення гербарію DSU відбувалося за рахунок збору матеріалів працівниками навчального закладу та купівлі і одержання у подарунок приватних колекцій – Ед. Ліндеманна, Н. Срединського, Гембіцької та інших. До фондів гербарію увійшла також колекція ексикат Herbarium Florae Rossicaе. Ці гербарії зберігались у складі Катеринославського університету (1918 – 1920), а потім Катеринославського (з 1926 р. – Дніпропетровського) інституту народної освіти (1920 – 1933). З 1933 року відновлено роботу Дніпропетровського державного університету.
У 1933 році завідувачем кафедри геоботаніки і вищих рослин Дніпропетровського державного університету став О. Бельгард, який в 1927 році закінчив біологічний факультет Дніпропетровського інституту народної освіти, а потім навчався в аспірантурі в Українському інституті прикладної ботаніки під керівництвом Г. Висоцького зі спеціалізацією в лісовій геоботаніці. Олександр Люціанович зі своїми співробітниками Т. Кириченко, Н. Сідельником і Н. Акімовою за програмою, розробленою спільно з Г. Висоцьким, здійснює всебічне дослідження природних лісів степового південного сходу України: в заплавах Дніпра, Самари, Орелі, Вовчої, Інгульця, на піщаних терасах (аренах) Самари, Орелі, Дніпра, в байраках Присамар`я і колишньої порожистій частини Дніпра. В довоєнні роки серед основних колекторів гербарію – прізвища вищезгаданих фахівців.
У 1949 році О. Бельгард створює в Дніпропетровському університеті міжкафедральну комплексну експедицію – постійно діючий науковий колектив для всебічного обстеження лісових масивів степової зони з позицій вчення про біогеоценози, розробленим В. Сукачовим. До складу комплексної експедиції Дніпропетровського університету (КЕДУ) включаються провідні фахівці, кожен з яких відповідає за вивчення того чи іншого компонента відповідних лісових біогеоценозів на обов’язкових для всіх пробних площах. До геоботанічних і флористичних досліджень долучаються молоді наукові співробітники університету А. Травлєєв, А. Дубина, А. Сідельник, О. Григоренко, Ю. Грицан, М. Альбіцька, О. Мороз, В. Тарасов та ін., які стають в 50–80-ті роки основними колекторами гербарію DSU. Велика кількість гербарних зразків наукового гербарію була зібрана студентами біолого-екологічного факультету під час польових практик. Обов’язки наукового куратора гербарію в цей час виконує асистент, а пізніше доцент В. Тарасов, який багато зробив для улаштування та організації гербарної колекції. Саме з того часу гербарні зразки почали монтувати. Якщо раніше гербарні збори розкладались просто по родинах, то за кураторства В. Тарасова гербарій був укомплектований за системою А. Енглера. Віктор Васильович у 1978 році захистив кандидатську дисертацію по бур’янистим рослинам лісових культур, наразі він відомий флорист степової зони України. Результати багаторічних флористичних досліджень і аналіз численного гербарного матеріалу автор втілив у монографії «Флора судинних рослин Дніпропетровської та Запорізької областей. Біолого-екологічна характеристика видів» (2005, 2012), яка є цінним джерелом флористичних знань та довідником з біолого-екологічної характеристики рослин степової зони України. Ним же разом із провідним науковим співробітником Науково-дослідного інституту біології ДНУ Б. Барановським була підготовлена «Червона книга Дніпропетровської області» (2010).
Після виходу В. Тарасова на пенсію у 2004 році куратором гербарію був призначений доцент кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології О. Масюк, з 2014 ці обов’язки виконує доцент О. Лісовець. Основними колекторами гербарію DSU є співробітники, студенти та аспіранти кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології та Науково-дослідного інституту біології ДНУ.
Характеристика сучасної колекції. Сучасний гербарій DSU має такі відділи: 1) історичні колекції – гербарій І. Акінфієва (7800); гербарій акад. О. Гроссгейма (5600); колекція ексикат Herbarium Florae Rossicae (1000); гербарій проф. Ю. Прокудіна (1000); 2) гербарій степової зони України (67000); 3) гербарій Криму та Кавказу (3500); 4) гербарій різних географічних областей (10000); 5) обмінний фонд (1000). В дужках подано орієнтовну кількість гербарних аркушів.
Фонди гербарію розміщені за системою А. Енглера, нумерація родів аналогічна такій, що і у «Флорі СРСР», за винятком гербарію флори Кавказу, який інсеровано за індексом Далла Торре. Гербарій DSU має філію в Міжнародному Науково-навчальному центрі «Присамарський біосферний біогеоценологічний стаціонар ім. О. Л. Бельгарда», який розташований в с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області. Тут зберігаються матеріали флори Присамар’я (близько 5000 гербарних аркушів).
Третина гербарних колекцій розташована у спеціальних гербарних металевих шафах угорського виробництва, інша частина – теж в металевих шафах з висувними шухлядами. Боротьба з шкідниками колекцій раніше проводилася вибірково шляхом термообробки в сушильній шафі, отрутохімікати в DSU не застосовуються. Наразі ведеться робота по встановленню морозильної камери для регулярного проморожування колекцій.
На основі колекцій Гербарію DSU виконуються дисертаційні та інші наукові дослідження різних установ України. За останній період гербарій відвідали ботаніки із Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та ін.
Гербарій DSU входить в світовий перелік гербаріїв Index Herbariorum. У гербарії укомплектовано бібліотеку довідкової літератури, необхідної для визначення та опису зібраних видів рослин – багатотомні видання «Флора СССР», «Флора УРСР» та ін.
Гербарій DSUмає обмінний фонд і проводить обмін матеріалами з іншими гербаріями. Зокрема із Харківського державного університету було отримано чисельну колекцію злаків України із фондів проф. Ю. Прокудіна. В останній виявлені автентичні зразки видових та внутрішньовидових таксонів злаків, що були описані Ю. Прокудіним на початку минулого століття, а саме: Elytrigia maeoticа (Prokud.) Prokud. specim. auth.; Agropyron larenkoanum Prokud. specim. auth.; Agropyron tanaiticum Nevski. f. glabriuscula (Pidopl.) Prokudin. Першочерговими завданнями з розвитку гербарію DSU є кількісне поповнення фондів, як шлях до поглиблення флористичних досліджень в регіоні, монтування гербарних зразків, інвентаризація (нумерація) гербарних аркушів і створення електронної бази даних колекцій. Також ведеться робота з підготовки відповідних документів для надання колекції DSU статусу Національного надбання України.